- напрям
- 1) (простір, куди спрямовано певну дію, рух / де перебуває хто-н., міститься що-н.), напрямок; бік, сторона (напрям / місцевість, що лежить у цьому напрямі)2) (лінія руху кого / чого-н.), напрямок, керунок; курс (лінія руху судна, літака тощо); маршрут (наперед визначений шлях їзди, проходження тощо); шлях, дорога, путь (напрям руху в який-н. бік, до певного місця)3) (шлях діяльности кого-н., розвитку якого-н. явища, дії тощо), напрямок, лінія; спрямованість, спрямування, спрямовання, скерованість; курс (перев. в політиці, стратегії розвитку чого-н.); поворот (новий напрям у розвиткові чого-н.)4) (сукуп суспільних, політичних, наукових, мистецьких і под. поглядів, принципів, що змальовують певну групу людей, об'єднуючи їх), напрямок; струмінь (напрям, що не встиг ще сформуватися / не набув виразних, характерних ознак); школа (перев. про мистецтво й науку — напрям, що об'єднує невелику групу однодумців і характеризується досить чіткими, продуманими принципами)
Словник синонімів української мови. 2014.